вівторок, 30 жовтня 2012 р.

Як вивчити англійську мову і для чого вона технарям?

Вчиш англійську в школі, вчиш, а результат нульовий. Потім ідеш в університет там тебе знову нею мучать і все рівно як не говорив нею так і не говориш. Граматичні правила ніяк в голову не вдовбуються. Ніби і вчиш слова та матеріал занять і сяк-так домашні вправи виконуєш. Більш того якось пробуєш себе занурювати в англійську, якісь самовчителі почитувати, музику слухати, а все рівно не йде. Думаю ситуація знайома багатьом? Аналогічні проблеми були і в мене, поділюсь власним досвідом з підтягування англійської. Щоправда, я б не сказав, що я  нею вільно володію, але принаймні англомовні блоги, довідники та книжки, з допомогою лінгво, читати виходить доволі непогано і швидко.

Мотивація


Перше, що вам потрібно це усвідомити для чого вона вам. Звичайно можна багато говорити, що це найпоширеніша мова і важко буде за кордоном без неї, але це уже всі чули і це дійсно для всіх і особливо якось не стимулює. Цей стимул починає працювати лише після того як люди побувають за кордоном  і напряму наткнуться на мовний бар'єр. А ось реальний стимул, це те що без англійської вас неможливо рахувати професійним технарем. Особливо це стосується програмістів.  Хоча і схемотехнікам без англійської не обійтись.. В основному українською та російською наявна інформація для навчання елементарним, початковим речам. Зокрема, переважна більшість книг наявних російською мовою - це комерційні видання, які орієнтовані на широкий загал. А це передусім студенти. Доволі мало більш професійних видань. А вузькоспеціалізованих взагалі на пальцях можна перерахувати. Крім того ця література уже на початок виходу перекладу застаріла на кілька років. Сучасні ж інформаційні технології розвиваються доволі швидко і вам потрібно встигати за знаннями. Крім того багато речей залишаються неперекладеними, як то хелпи по мовах програмування, хелпи до програмних засобів і бібліотек мов програмування. А це все значить, що без англійської ви постійно натикатиметесь на значні труднощі з пошуком інформації, що сповільнятиме вашу роботу. а отже напряму впливатиме на рівень ваших доходів.

Як вчитися


Коли ви усвідомили, що англійська вам справді потрібна можна приступати.

1. Перш за все, якщо ви повний новачок знайдіть самовчитель, краще озвучений і ознайомтесь з правилами читання та вивчіть хоча б кілька десятків слів англійською. Щоправда в англійській мові велика частина слів читається поза правилами, але є стандартні буквосполучення, які переважно читається однаково як то -оо- читається у, чи -tion - читається шн і т.п. це спростить вам процес вивчення нових слів і читання літератури. Звичайно, що ви зразу всі правила не вивчите, але принаймні будете розуміти чому ряд слів читаються саме так.

2. Запишіться на курси англійської чи найміть репетитора.  Для чого вам курси? звичайно, якщо ви маєте значну силу волі  то можете навчатись самі. Але принаймні на початках вам потрібна людина, яка виправить вашу вимову і якось виправлятиме ваші помилки. Крім того як показує мій власний досвід, доволі важко заставити себе постійно займатись англійською. Тому краще якщо у ваш час буде організований таким чином, що ви не зможете ухилятися від заняття англійською мовою. А найкраще це зробити, якщо ви братимете заняття в когось. Щоправда репетитор це більш дорожчий варіант, курси все ж коштують дишевши. При чому при виборі курсів зверніть увагу на кількість людей в групі. Групи повинні бути невеликими близько десятка, максимум 15. Плюс зверніть увагу на відгуки про дані курси. Переважно хороші курси доволі популярні і розрекламовані, дозволяють самостійно вибрати собі викладача англійської та передбачають спілкування з native-спікером, а по простому з людьми для яких англійська рідна.

3. Зубріть слова. Незалежно від того чи ви займаєтесь самі чи ходити на курси чи репетитора. Поповнюйте постійно свій словниковий запас. Якщо ви ідете по якісь програмі, то вивчайте ті слова, які вам попадаються у вашому підручнику чи задають на курсах і навіть понад це. Чому слова важливі? Основна причина в тому, що без слів ви не зможете успішно освоювати граматичні правила. Ось чому я порадив спочатку набути елементарний словниковий запас, а тоді іти на курси англійської. Якщо ви не знаєте слів, при вивченні граматики ви витрачаєте розумові зусилля на згадування слів, а не на самій граматиці, не говорячи уже про говоріння англійською, де вам швидко треба згадувати слова і формувати правильним чином з них речення. Ось одна з причин того, чому в школі люди не роблять значних успіхів в англійській. Перед проступанням до заданих письмових вправ чи зубріння якогось тексту, спочатку бажано вивчити всі слова, а тоді приступати до самого завдання. І тут можу дати кілька порад із власного досвіду:
  • заведіть словник для слів. Як його вести знають усі зі школи. Три колонки: слово, транскрипція, значення
  • тренуйтесь в написанні. При вивченні слів із словника тренуйтесь в їхньому написанні пишучи багаторазово слово, при цьому повторюйте про себе його значення.  (В школі в середніх класах вам задавали таку вправу, але коли учні її роблять, то основною їх метою є написання кількох рядочків заради виконання завдання вчителя, а не вивчити ці слова). Завчили написання одного слова переходіть до іншого. Дійдете до п'ятого чи десятого слова спробуйте повернутись і закривши колонку зі словом, читаючи значення попробуйте згадати слово і його написання, напишіть. Далі переходьте до другого, якщо якесь не можете правильно написати, напишіть його ще декілька раз. Завчили перший десяток переходьте до наступного десятка. При цьому час від часу вертайтесь, повторюйте уже завчені слова. В результаті написання слів ввійде у вас в підсвідомість. На рахунок ефективності 25 кадру не знаю, але щодо якісного вивчення при написанні слів даю гарантію, перевірено на собі.
  • заведіть карточки для слів. Коли вивчите написання слів, то слова все рівно потрібно повторювати, оскільки сьогодні ви їх пам'ятаєте, а завтра уже забули. На невеликих карточках з однієї сторони пишіть англійське слово з другої значення слова українською. Я, наприклад, розрізав канцелярські карточки для тимчасових записів пополам і писав на них. І аналогічно до вивчення написання перебирайте карточки починаючи з десятка і поступово збільшуючи їх додаючи слова. Дивитесь українська значення - говорите англійське слово і навпаки. Таким чином мені свого часу вдавалося за день вивчати близько 50-100 слів. Коли карточок стане забагато, виберіть ті які помиляєтесь і продовжуйте вчити. Ті що вивчили не викидайте, а раз на тиждень чи на два тижні повертайтесь і повторюйте їх. Дехто радить ще наклеїти карточки із назвою англійською на всі побутові речі і кожного дня повторяйте як називається та чи інша річ. Особисто я таким способом не користувався, але в цьому є свій сенс і чув що дієво.
 4. Занурюйтесь в англійську. Коли ви вже набрали певний словниковий запас, освоїли трішки граматику, то можна починати більш глибше занурення в англомовне середовище. Якщо ви ходите на курси, то вам таке середовище уже організували, але цього не достатньо. Вам передусім потрібна професійна лексика, тому починайте читати професійну літературу, хелпи. Поставте собі англомовні програми, дивіться фільми, які вам цікаві і слухайте музику. Корисним є здійснення перекладів з англійської.  Ви можете завести свій блог і виставляти там свої переклади цікавої інформації з англомовних сайтів, або ж перекладати статті з англійської на українську у Вікіпедії, які вам цікаві.

5. Знайдіть з ким можна б було поспілкуватися англійською.  Усне спілкування теж є важливою складовою вивчення англійської. Якщо ви розпочнете навчання на курсах, то там вам забезпечать певну розмовну практику. Крім того корисним є спілкування з іноземцями. Благо є інтернет і ви просто можете переписуватися з кимось у соцмережах, або спілкуватися вживу по скайпу.

Головне постійно працюйте і результат не забариться!


понеділок, 29 жовтня 2012 р.

Використовуємо Java Database Connectivity

Представляю вирізку з Java для чайників Баррі Берда по роботі з базою даних.Розглядається з'єднання з базою даних, запис даних та подання запитів. Далі оригінальний текст.

JDBC та Java DB

Коли я вперше розпочав роботу з базами даних, моєю найбільшою проблемою було з’єднання з базою даних. Я написав весь необхідний Java код. (Насправді, я скопіював весь Java код з якоїсь книги.) Програмна частина була простою. Найважчою частиною було змусити мій код знайти базу даних в системі.

Частиною проблеми було те, що шлях в який ваш код взаємодії з базою даних залежить від виду вашої системи та виду бази даних, що встановлена в вашій системі. Книга, якою я користувався не могла описати в деталях усе, тому що деталі  відрізнялися від комп’ютера до комп’ютера. Зараз же я пишу мій власний розділ про з’єднання з базою даних. Що ж я як автор робитиму?

На моє щастя, набір розробника Java (JDK) поставляється з власною вбудованою базою даних – Java DB. Java DB базується на базі даних Apache Derby і є доволі безпечною, полегшеною і стандартизованою. Java DB виконується самостійно від решти Java JDK. Java гуру представили Java DB з випуском Java 6.

Тож Java DB робить життя легшим для мене, надаючи загальнодоступну базу даних, яку можуть застосовувати всі мої читачі. Вона вільнодоступна і не вимагає встановлення.

А що якщо ви не використовуєте Java DB? Що якщо всі ваші дані зберігаються в іншому типі бази даних; як то MySQL, PostgreSQL, SQLLite, Oracle, Microsoft Access, DB2 або в будь-якій іншій? Тоді Java має рішення для вас! Класи Java Database Connectivity (JDBC) надають загальний доступ до більшості систем управління базами даних. Просто візьміть драйвер для вашої улюбленої системи, модифікуйте два рядочки коду в прикладах даного розділу і ваш код готовий до виконання.


Створення даних

JDBC розміщується у двох пакетах: java.sql та javax.sql, які є частиною Java API. Приклади даного розділу використовують класи java.sql. Перший приклад наведений в роздруківці 16-1.

Роздруківка 16-1: Створення бази даних, таблиці та вставлення даних.

import java.sql.Connection;
import java.sql.DriverManager;
import java.sql.SQLException;
import java.sql.Statement;

class CreateTable {
public static void main(String args[]) {
    
    final String DRIVER =
        "org.apache.derby.jdbc.EmbeddedDriver";
    final String CONNECTION =
        "jdbc:derby:AccountDatabase;create=true";
    try {
        Class.forName(DRIVER).newInstance();
    } catch (InstantiationException e) {
        e.printStackTrace();
    } catch (IllegalAccessException e) {
        e.printStackTrace();
    } catch (ClassNotFoundException e) {
        e.printStackTrace();
    }
    try (Connection connection =
         DriverManager.getConnection(CONNECTION);
        Statement statement =
         connection.createStatement()) {
        statement.executeUpdate("create table ACCOUNTS"
                +"(NAME VARCHAR(32) NOT NULL PRIMARY KEY,"
                +" ADDRESS VARCHAR(32), BALANCE FLOAT) ");
        statement.executeUpdate("insert into ACCOUNTS"
                +" values ('Barry Burd', '222 Cyber Lane', 24.02)");
        statement.executeUpdate("insert into ACCOUNTS values"
                +" ('Joe Dow', '111 Luddite Street', 55.63)");
        
    } catch (SQLException e) {
        e.printStackTrace();
    }
    }
}

Щоб використовувати MySQL замість Java DB, зробіть деякі зміни в лістингу 16-1. Змініть значення DRIVER на "com.mysql.jdbc.Driver". Змініть значення CONNECTION на "jdbc:mysql://localhost/AccountDatabase;
create=true". Зробіть подібні зміни для DB2, Oracle та інших баз даних

Щоб запустити наведений код, вам необхідно мати файл, що містить відповідний драйвер бази даних, і даний файл повинен бути розміщений там, де Java зможе його знайти. В прикладах даного розділу я з’єднуюсь з базою даних Java DB, знаної як база даних Apache Derby. Драйвер знаходиться у файлі з назвою derby.jar, який зазвичай знаходиться в директорії JDK db/lib. Щоб зробити db/lib/derby.jar доступним для моєї програми, я додаю даний файл до Java classpath.

Спосіб в який додати .jar файл до classpath залежить від виду середовища розробки (IDE) яким ви користуєтесь та виду вашої операційної системи. В Eclipse, я вибираю Project->Properties->Java Build Path. Тоді я клацаю на кнопці Add External JARs і переходжу до директорії db/lib. Для інших IDEs, кроки є дещо відмінними.

Коли ви виконуєте код в роздруківці 16-1, то здається що нічого не стається. Програма запускається і зупиняється. Так і має бути. Код не має видимого виводу, тому що весь вивід направляється в базу даних. Тож, щоб побачити результат коду в роздруківці 16-1, ви повинні переглянути зміни в самій базі даних. Тож продовжуйте читати!

В попередньому абзаці, я написав що виконання роздруківки 16-1 є жахливо непримітним. Я написав що «здається нічого не сталося» і що «Код не має видимого виводу». Проте, якщо ви розглянете ближче, то зможете знайти деякі докази виконання коду роздруківки 16-1. Зокрема, ваш жорсткий диск матиме декілька додаткових файлів після виконання цього коду. Один з цих файлів, називатиметься derby.log. Він міститиме текст опису запуску і зупинки програмного забезпечення бази даних Derby.  Ви також можете знайти нову папку з назвою derbyDB, який міститиме log файли, файл service.properties та папку повну .dat файлів. (Ці .dat файли містять увесь матеріал збережений в базі даних.) Якщо ви використовуєте Eclipse, ви можете зробити дані файли і папки видимими вибравши відповідну гілку оглядача пакетів та далі вибравши File->Refresh.

Викорисовуємо SQL команди

В роздруківці16-1 суть коду лежить в трьох викликах executeUpdate. Кожен виклик executeUpdate містить рядок символів узятих в лапки. Щоб зробити код читабельним, я порізав кожен рядок на частини та розділив дані частини знаком плюс (оператором конкатенації). Плюс у Java виконує подвійну роботу. Для чисел, плюс виконує додавання. Для рядків, плюс – це знак для поєднання двох рядків докупи, утворюється один з’єднаний рядок (string).

Ви можете зробити рядок в подвійних лапках як завгодно довгим. Коли ви добираєтесь до правого краю екрану, перестаньте друкувати. Якщо ви хочете побачити цілий рядок без прокрутки, то вам необхідно розділити його на частини, як це зроблено в роздруківці 16-1. Просто розділіть частини знаком плюс.

Ви не можете розділити Java рядок просто натиснувши Enter або перемістивши на новий рядок. Коли ви розпочинаєте рядок з подвійної лапки("), то заключна подвійна лапка має бути на одному текстовому рядку коду.

Якщо ви знайомі з SQL (Structured Query Language – мова структурованих запитів), командний рядок у виклику executeUpdate зрозумілий для вас. Якщо ні, візьміть примірник SQL для Чайників, 7-ме видання, Алена Тейлора (SQL For Dummies, 7th Edition, by Allen G. Taylor.). Дані командні рядки не є частиною мови Java. В Java ці команди є лише рядками символів, які ви згодовуєте методу executeUpdate.  Дані рядки,  написані на SQL, створюють нову таблицю і додають ряд даних до таблиці. Коли ви пишете програму для бази даних на Java, ви просто пишете звичайні команди SQL і вставляєте їх у виклики методів Java.

В коді даного рядка строго дотримано технічні прийоми описані в JDBC версії 1.0. Пізніші версії класів JDBC підтримують інший спосіб запису даних (scrollable result sets), що надає вам метод insertRow, який заощаджує ваші зусилля, щодо повного написання командних рядків SQL.



З’єднання та роз’єднання

Окрім викликів методу executeUpdate, код в роздруківці 16-1 має ще деякий матеріал. Далі подається скорочений виклад  значення кожної частини коду:

  •   Class.forName: знаходить драйвер бази даних
Говорить до бази даних, що вам необхідний програмний посередник (драйвер бази даних). Драйвери можуть бути різних видів та розмірів, багато з них доволі дорогі. Роздруківка 16-1 застосовує невеликий, безкоштовний драйвер — Derby JDBC Embedded driver. Код для даного драйвера розміщується в Java класі EmbeddedDriver. Даний клас розміщений всередині пакету org.apache.derby.jdbc.

Щоб використати клас  EmbeddedDriver, ви викликаєте метод Class.forName. Хочете вірте, хочете ні проте Java API має клас під назвою Class. Клас Class містить інформацію про класи, що доступні в віртуальній машині Java (JVM). В лістингу 16-1, виклик Class.forName заглядає в клас org.apache.derby.jdbc.EmbeddedDriver. Після того як екземпляр EmbeddedDriver завантажений, ви можете приступити до з’єднання з базою даних.

  •   DriverManager.getConnection: Встановлює сесію з зазначеною базою даних
Метод getConnection проживає в Java класі з назвою DriverManager.  В роздруківці 16-1 виклик getConnection створює базу даних AccountDatabase та відкриває з’єднання з базою даних, Звичайно, що AccountDatabase можливо  вже існує перед стартом коду роздруківки 16-1. Якщо це так, то текст ;create=true у виклику getConnection не матиме ефекту.

В параметрі getConnection зверніть увагу на двокрапку. В коді не просто вказується назва бази даних AccountDatabase, крім того для класу DriverManager вказується, який протокол застосовувати для з’єднання з базою даних. Код jdbc:derby:  — теж саме, що http: у веб-адресах, тобто ми вказуємо комп’ютеру застосовувати jdbc протокол для спілкування з derby протоколом,  який передасть усе до вашої AccountDatabase.

  •     Connection.createStatement: створити інструкцію
Це виглядає дивно, проте в Java Database Connectivity, ви створюєте простий об’єкт statement. Після того як ви його створили, ви можете використовувати об’єкт багато раз з різноманітними SQL рядками, щоб посилати різні команди базі даних. Тож, перед  тим як викликати метод statement.executeUpdate, вам необхідно мати відповідний об’єкт statement.  Виклик connection.createStatement створює об’єкт statement для вас.

  •   try…catch…:  розпізнаємо винятки, що можуть виникнути в коді

Ви мабуть знаєте, що деякі виклики методів викидають контрольовані винятки. Контрольований виняток – це виняток який має бути розпізнаний у коді виклику. Тож, виклик Class.forName може викинути три типи винятків і згодом код в роздруківці 16-1 може викинути SQLException. Щоб розпізнати дані винятки, я додав інструкцію try-catch в мій код.

  •  try-with-resources:  вивільняє, які б не були, ресурси
Кожне з’єднання і кожна інструкція бази даних бере деякі системні ресурси. Коли ви закінчуєте використовувати ці ресурси, ви звільняєте їх.  Ви маєте явно вказати це викликом методу close, і ви мусите зробити це в інструкції try-catch.

Але там же є ще інструкція catch (зловити)! Коли щось іде неправильно, це не може просто так відбуватися. Це завжди трапляється через недбалість в коді. Тож, що трапиться, якщо catch викине власні винятки? І що станеться згодом, де ваш код пробує закрити усе з’єднання? Чи буде усе правильно закрито?

Щоб зробити усе заразом, Java 7 має нову інструкцію try-with-resources (try з ресурсами). Try-with-resources діє як давніша інструкція try. Проте в новій інструкції ви додаєте дужки після слова try. Всередині дужок, ви розміщуєте деякі інструкції, що створюють ресурси. (В роздруківці 16-1 інструкціями в дужками є виклики getConnection та createStatement.) Інструкції розділяються крапкою з комою.

Інструкція try-with-resources автоматично закриває і звільняє ваші ресурси вкінці виконання інструкцій. Більш того, try-with-resources, бере на себе усю брудну роботу щодо рішення усіх помилок при закритті таких ресурсів.

Видобування даних

Що доброго в базі даних, якщо ви не можете отримати дані з неї?  В даній секції, ви задаватимете запити до бази даних, що була створена в роздруківці 16-1. Код задання запитів показаний в роздруківці 16-2.

Роздруківка 16-2: Створення запитів

import static java.lang.System.out;
import java.sql.Connection;
import java.sql.DriverManager;
import java.sql.ResultSet;
import java.sql.SQLException;
import java.sql.Statement;
import java.text.NumberFormat;

class GetData {
public static void main(String args[]) {
    NumberFormat currency =
     NumberFormat.getCurrencyInstance();
    final String DRIVER =
        "org.apache.derby.jdbc.EmbeddedDriver";
    final String CONNECTION =
        "jdbc:derby:AccountDatabase";
    try {
        Class.forName(DRIVER).newInstance();
    } catch (InstantiationException e) {
        e.printStackTrace();
    } catch (IllegalAccessException e) {
        e.printStackTrace();
    } catch (ClassNotFoundException e) {
        e.printStackTrace();
    }
    try (Connection connection =
        DriverManager.getConnection(CONNECTION);
        Statement statement =
          connection.createStatement();
        ResultSet resultset =
         statement.executeQuery(
          "select * from ACCOUNTS")) {

            while(resultset.next()) {
            out.print(resultset.getString("NAME"));
            out.print(", ");
            out.print(resultset.getString("ADDRESS"));
            out.print(" ");
            out.println(currency.format(
            resultset.getFloat("BALANCE")));
            }
    } catch (SQLException e) {
        e.printStackTrace();
    }
}
}


Щоб використовувати MySQL замість Java DB, зробіть наступні зміни в роздруківці 16-2: змініть значення DRIVER на “com.mysql.jdbc.Driver”. Змініть значення  CONNECTION на “jdbc:mysql://localhost/ AccountDatabase;create=true”. Зробіть подібні зміни для DB2, Oracle та інших баз даних.

Результат виконання коду з роздруківки 16-2 зображено на рисунку 16-1. В коді задаються запити в базу даних і згодом поступово кожен рядок з бази даних роздруковується.

Рисунок 16-1 – Отримання даних з бази даних
________________________________
Barry Burd, 222 Cyber Lane 24,02 грн.
Joe Dow, 111 Luddite Street 55,63 грн.
________________________________

Роздруківка 16-2 починається із звичного вже виклику forName, getConnection та createStatement. Далі в коді викликається executeQuery і подається виклик з SQL командою. Для тих хто знає SQL команди, той знає, що дана особлива команда бере всі дані з таблиці ACCOUNT (таблиці створеної в роздруківці 16-1).

Сутність, що повертається з виклику executeQuery має тип java.sql.ResultSet. (Це різниця між executeUpdate та executeQuery — excuteQuery повертає множину даних,  executeUpdate ні.) Дана множина-результат виглядає  так же як і таблиця бази даних. Подібно до оригінальної таблиці, множина розділена на ряди і стовпці. Кожен ряд містить дані одного облікового запису: ім’я, адрес і об’єм балансу.

Після того як ви викликали executeQuery і отримали вашу множину-результат, ви можете проходити покроково по рядах множини-результату.  Щоб зробити це потрібно створити цикл і перевіряти на початку кожної ітерації умову resultset.next(). Кожен раз коли викликається resultset.next() робиться дві речі:

  •     відбувається перехід до наступного ряду множини-результату (наступного облікового запису), звичайно, якщо він існує
  •   вам говориться чи існує даний ряд через повертається булевого значення – true або false

Якщо resultset.next() повертає true, множина-результат має інший ряд. Комп’ютер переходить до наступного ряду і в циклі поступово вибираються дані з даного ряду. Якщо ж resultsetset.next() повертає false, множина-результат не має більше рядів. Ви стрибаєте за межі циклу і починаєте усе закривати.

Тож, якщо ряд існує, то переходимо всередину циклу роздруківки 16-2.  Ви видобуваєте дані з ряду множини-результату викликаючи методи getString та getFloat. Раніше в роздруківці 16-1 ви створили таблицю ACCOUNTS із стовпцями NAME, ADDRESS та BALANCE.  Тут же в роздруківці 16-2 ви отримуєте дані з даних стовпців викликаючи методи зразка getДеякийТип і згодовуєте оригінальні назви стовпців даним методам. Після того як ви отримали дані, ви виводити їх на екран комп’ютера.

Кожен екземпляр ResultSet має декілька непоганих методів getДеякийТип. В залежності від того який тип даних поміщений в стовпчику, ви можете викликати методи: getArray, getBigDecimal, getBlob, getInt, getObject, getTimestamp і декілька інших.


четвер, 11 жовтня 2012 р.

Робота з COM-портом на Java

Для робот з портами Java в JDK немає стандартного пакету. Тому необхідно встановити додаткову бібліотеку для роботи з послідовними та паралельними портами. Послідовний (COM-порт) доволі поширений в даний час, багато апаратного обладнання працює на ньому. Навіть в сучасному він використовується доволі часто. Сучасні прилади підключаються до USB, проте в багатьох використовується перехідник USB-COM, що дозволяють розробникам програмного забезпечення працювати з приладом через добре знайомий і легкий інтерфейс RS232 (COM).

Тож, що нам потрібно? Існує декілька java бібліотек для роботи з COM-портом , які побудовані з використанням Native-методів. Свого часу була популярна javax.Comm, її можна використовувати до цих пір, проте в даний час бібліотеку ніхто не підтримує, її розвиток не відбувається. На зміну javax.Comm прийшла інша java бібліотека – RXTX (http://rxtx.qbang.org/wiki/index.php/Main_Page). Методи в RXTX для роботи з COM-портом ідентичні до методів javax.Comm.

Встановлення

Встановлення бібліотеки можна здійснити декількома способами. Їх можна знайти в документації на сайтах підтримки RXTX.

1. Найпростіший спосіб:

• Знайти де у вас встановлене JDK, наприклад:  c:\Program Files\Java\jdk1.6.0_01\
• Скопіювати rxtxParallel.dll до c:\Program Files\Java\jdk1.6.0_01\jre\bin\
• Скопіювати rxtxSerial.dll до c:\Program Files\Java\jdk1.6.0_01\jre\bin\
 • Скопіювати RXTXcomm.jar до c:\Program Files\Java\jdk1.6.0_01\jre\lib\ext\

Якщо у вас JRE і вам просто необхідно виконати необхідну програму, яка використовує RXTX, то зробити теж саме але для відповідних каталогів JRE. Звичайно даний спосіб поганий для кінцевих користувачів вашого продукту. Оскільки не всі користувачі зможуть легко зробити необхідні маніпуляції з файлами.

2.Тому другий спосіб - це включити бібліотеку у jar файл вашого продукту. Якщо ви використовуєте NetBeans, то у проекті де знаходяться java файли необхідно створити каталог resources і помістити туди rxtxSerial.dll. .

Другий крок – це додавання власне java файлів, для цього можна завантажити джерельний код(source) бібліотеки з офіційного сайту і з папки src взяти усі .java файли і закинути в src-папку проекту по структурі каталогів gnu/io.

Детальніше можна знайти в різноманітній документації. Зокрема як підключити rxtx у Eclipse написано тут: http://rxtx.qbang.org/wiki/index.php/Using_RXTX_In_Eclipse

Для початку можете спробувати перший спосіб.



Програмування

Перейдемо власне до програмування. В інтернеті я знайшов хорошу реалізацію класу SerialPortHandler, який спрощує роботу з RXTX. Тому наведу дещо перероблений варіант далі (Оригінал: http://embeddedfreak.wordpress.com/2008/08/08/how-to-open-serial-port-using-rxtx/)

Для роботи необхідно перш за все, отримати ідентифікатор послідовного порту:

CommPortIdentifier portId =
  CommPortIdentifier.getPortIdentifier("COM4");

Далі необхідно відкрити порт, тобто вказати системі, що ви з ним працюєте:

SerialPort serialPort =(SerialPort) portId.open("Name of program", 5000);

У вищенаведеному рядочку ми відсилаємо назву програми і задаємо інтервал очікування відповіді. В даному випадку 5000 мс – 5 секунд. Якщо відповідь не приходить, то отримуємо виняток IOException.

Якщо пройшло все добре, порт знайдено в системі і вам надано ID для роботи з ним, то далі необхідно налаштувати порт для роботи з ним:

int baudRate = 9600; // 9600bps
try {
  serialPort.setSerialPortParams(
    baudRate,
    SerialPort.DATABITS_8,
    SerialPort.STOPBITS_1,
    SerialPort.PARITY_NONE);
} catch (UnsupportedCommOperationException ex) {
  System.err.println(ex.getMessage());
}

Незабуваємо задати контроль потоку:

try {
  serialPort.setFlowControlMode(
        SerialPort.FLOWCONTROL_NONE);
  // OR
  // If CTS/RTS is needed
  //serialPort.setFlowControlMode(
  //      SerialPort.FLOWCONTROL_RTSCTS_IN | 
  //      SerialPort.FLOWCONTROL_RTSCTS_OUT);
} catch (UnsupportedCommOperationException ex) {
  System.err.println(ex.getMessage());
}

Для того щоб записувати і отримувати дані з порта, необхідно отримати потоки вводу-виводу.

OutputStream outStream = serialPort.getOutputStream();
InputStream inStream = serialPort.getInputStream();

Далі наведено повний текст методів для роботи з COM-портом. Наводиться без змін з оригінальної статті. Для використання необхідно вказати свій ідентифікатор порту та швидкість роботи з ним.



public class SerialPortHandler {
    private SerialPort serialPort;
    private OutputStream outStream;
    private InputStream inStream;

    public void connect(String portName) throws IOException {
        try {
            // Obtain a CommPortIdentifier object for the port you want to open
            CommPortIdentifier portId =
                    CommPortIdentifier.getPortIdentifier(portName);

            // Get the port's ownership
            serialPort =
                    (SerialPort) portId.open("Demo application", 5000);

            // Set the parameters of the connection.
            setSerialPortParameters();

            // Open the input and output streams for the connection. If they won't
            // open, close the port before throwing an exception.
            outStream = serialPort.getOutputStream();
            inStream = serialPort.getInputStream();
        } catch (NoSuchPortException e) {
            throw new IOException(e.getMessage());
        } catch (PortInUseException e) {
            throw new IOException(e.getMessage());
        } catch (IOException e) {
            serialPort.close();
            throw e;
        }
    }

    /**
     * Get the serial port input stream
     * @return The serial port input stream
     */
    public InputStream getSerialInputStream() {
        return inStream;
    }

    /**
     * Get the serial port output stream
     * @return The serial port output stream
     */
    public OutputStream getSerialOutputStream() {
        return outStream;
    }

    /**
     * Sets the serial port parameters
     */
    private void setSerialPortParameters() throws IOException {
        int baudRate = 57600; // 57600bps

        try {
            // Set serial port to 57600bps-8N1..my favourite
            serialPort.setSerialPortParams(
                    baudRate,
                    SerialPort.DATABITS_8,
                    SerialPort.STOPBITS_1,
                    SerialPort.PARITY_NONE);

            serialPort.setFlowControlMode(
                    SerialPort.FLOWCONTROL_NONE);
        } catch (UnsupportedCommOperationException ex) {
            throw new IOException("Unsupported serial port parameter");
        }
    }
}
Ряд прикладів по використанню RXTX можна знайти тут: http://rxtx.qbang.org/wiki/index.php/Examples

пʼятницю, 21 вересня 2012 р.

Узагальнення (Generics).

Вступ

 В JDK 5.0 з’явилось декілька нових розширень до мови програмування Java. Одне з таких нововведень – це узагальнення (generics).

 Ви можливо вже знайомі з подібними конструкціями з інших мов, найімовірніше з шаблонами (templates) в С++. Якщо так, то ви побачите, що є як подібності так і важливі відмінності. Якщо ви незнайомі з подібними конструкціями звідкілясь, це на краще, ви можете розпочати вивчення з нуля без помилкових уявлень.

Узагальнення дозволяють вам абстрагуватися над типами. Найбільш загальним прикладом є контейнерні типи, такі як у ієрархії Колекцій.

Ось типовий приклад даного виду:

List myIntList = new LinkedList(); // 1
myIntList.add(new Integer(0)); // 2
Integer x = (Integer) myIntList.iterator().next(); // 3


Приведення в рядку 3 є злегка надокучливим. Зазвичай, програміст знає, який тип даних поміщено у відповідний список. Проте, приведення є важливим. Компілятор може лише гарантувати, що ітератор поверне Object. Щоб забезпечити коректне присвоєння змінній типу Integer, необхідне приведення до типу.

Звичайно, приведення не тільки призводить до надмірності в коді. Це також призводить до можливостей помилок часу виконання, тож програма буде неправильною.

А що якщо програміст зможе вказати свої справжні наміри і задати список з конкретними обмеженнями щодо типів даних для розміщення у ньому? Це основна ідея узагальнень. Ось версія програмного фрагменту даного вище з використанням узагальнень:

List<Integer> 
    myIntList = new LinkedList<Integer>(); // 1'
myIntList.add(new Integer(0)); // 2'
Integer x = myIntList.iterator().next(); // 3'


Запримітьте оголошення типу для змінної myIntList. Написавши List<Integer>, зазначаємо, що це не довільний список, а цілочисельний список. Ми говоримо, що List є узагальненим інтерфейсом, що отримує параметр типу – в даному випадку, Integer. Ми також зазначаємо параметр типу, коли створюємо об’єкт списку.

Зазначте, також, що приведення в рядку 3 відкинуто. Зараз, ви мабуть думаєте, що ми перетасували безладдя в коді . Замість приведення до Integer в рядку 3, ми маємо Integer як параметр типу в рядку 1. Проте, тут є значна велика відмінність. Тепер компілятор може провірити коректність типів в програмі під час компіляції. Коли ми кажемо, що myIntList є оголошеним з типом List<Integer>, це говорить нам дещо про змінну myIntList, яка міститеми правильні дані, коли б змінна не застосовувалась і компілятор гарантуватиме це. А приведення ж нам говорить інше, що програміст думає, що це вірно в даній точці коду.

В результаті ж, особливо в великих програмах, це покращує читабельність та робастність (правильну роботу) програми.



Визначення простого узагальнення

Ось невеликий витяг з визначень інтерфейсів List та Iterator в пакеті java.util:
public interface List <E> {
    void add(E x);
    Iterator<E> iterator();
}

public interface Iterator<E> {
    E next();
    boolean hasNext();
}

Усе це повинне бути зрозуміле вам, окрім вмісту в кутових дужках. Це – оголошення формального параметру типу інтерфейсів List and Iterator.

Параметри типу можуть застосовуватись усюди в оголошенні узагальнення, особливо де ви застосовуєте звичайні типи (щоправда існують деякі важливі обмеження; дивість секцію The Fine Print)

У вступі, ви побачили виклик (invocation) узагальненого типу при оголошенні List, як то List<Integer>. При виклику (так званого параметризованного типу) всі входження формального параметра типу (E в данному випадку) заміняються актуальним аргументом типу (в даному випадку Integer).

Ви можливо уявили, що List<Integer> створює версію List де E замінюється на Integer:
public interface IntegerList {
    void add(Integer x);
    Iterator<Integer> iterator();
}

Дане уявлення корисне, проте дещо помилкове.

Воно користе, тому що параметризований тип List<Integer> справді має методи подібні до наведеного представлення.

Проте воно помилкове, тому що власне саме оголошення узагальнень ніколи не доповнюється таким чином. Не існує багатьох копій коду – ні в текстовому, ні в двійковому, ні на диску чи в пам’яті. Якщо ви С++ програміст, ви зрозумієте, що це значна відмінність від шаблонів C++.

Оголошення узагальненого типу компілюється один раз і поміщається у файл класу, як звичайний клас або оголошеня інтерфейсу.

Параметри типу є аналогами до звичайних параметрів, що використовуються в методах та конструкторах. Коли метод викликається актуальний аргумент підставляється у формальний параметр, і тіло методу виконується. Коли здійснюється оголошення узагальнення, актуальний аргумент типу підставляється у формальний параметр типу.

Зазначимо правила найменування. Ми рекомендуємо щоб ви використовували стислі назви (по можливості простий символ) для параметрів типу. Краще уникати нижнього регістру символі в таких назвах, що робить формальні параметри типу відмінними від звичайних класів та інтерфейсів. Багато контейнерних типів використовують E, для елементів, як в прикладах наведених вище. Ми розглянемо деякі інші умовності пізніше в прикладах.

Generics  - Java Tutorials (Bonus)
Частковий переклад: Volodimirg 

Оригінал повністю: http://docs.oracle.com/javase/tutorial/extra/generics/index.html

понеділок, 23 липня 2012 р.

JComboBox

Комбінований список (combo box)— це компонент графічного інтерфейсу користувача (ГІК), що поєднує в собі текстове поле та випадний список. Компонент дозволяє або ввести необхідне значення у полі, або вибрати його із випадного списку. Комбіновані списки є альтернативою радіокнопкам. Перевагою є можливість додання великої кількості пунктів вибору і при цьому компонент займає небагато місця на екрані.
В Swing комбінований список реалізовує клас JComboBox. Комбінований список може бути в двох режимах: з можливість друку значення варіанту і без такої можливості. Для встановлення відповідного стану слугує метод setEditable(). Таким чином в компоненті можна буде друкувати як в звичайному текстовому полі, здійснюючи швидкий вибір пункту.
Пункти меню можна задати як в конструкторі так і додавати кожен пункт окремо методом addItem(String item):
  
String[] items={"Жовтий", "Синій", "Червоний"};
combo = new JComboBox(items);
combo.setEditable(true);
або:
  
combo = new JComboBox();
combo.setEditable(true);
combo.addItem("Синій");
combo.addItem("Жовтий");
combo.addItem("Червоний");
Пункти можна також вставляти за індексом в списку:
  
combo.insertItemAt("Світлосірий", 5);
Також можна видаляти пункти зі списку:
  
combo.removeItem("red");
combo.removeItemAt(0);
Повністю видалити всі пункти можна з допомогою методу removeAllItems().
Коли користувач вибирає певний пункт комбінованого списку, генерується подія ActionEvent. В обробнику подій можна визначити, що саме викликало подію методом getSource() застосувавши його до екземпляра події. Даний метод поверне посилання на об’єкт ComboBox. Далі об’єктну змінну можна використати для визначення пункту, який був вибраний методом getSelectedItem():
  
public void actionPerformed(ActionEvent event)
            {
                Object srs=event.getSource();
                JComboBox combo=(JComboBox)srs;
                if(combo.getSelectedItem().equals("Синій")) 
                    panel.setBackground(Color.BLUE); 
….
}
Наступна програма виводить список із вибором кольорів, при виборі певного кольору, колір панелі змінюється на вибраний із списку: Вибрано зелений колір
  
import java.awt.Color;
import java.awt.event.ActionEvent;
import java.awt.event.ActionListener;
import javax.swing.JComboBox;
import javax.swing.JFrame;
import javax.swing.JPanel;
 
public class TestComboBox {
     public static void main(String[] args){
         ComboBoxFrame frame=new ComboBoxFrame();
         frame.setSize(250,225);
         frame.setTitle("TestComboBox");
         frame.setDefaultCloseOperation(JFrame.EXIT_ON_CLOSE);
         frame.setVisible(true);   
     }
}
 
class ComboBoxFrame extends JFrame {
    JPanel panel=new JPanel();
    JComboBox combo;
 
    ComboBoxFrame(){
 
        //створюємо комбінований список і додаємо пункти
        combo = new JComboBox();
        combo.setEditable(true);
        combo.addItem("Виберіть колір");
        combo.addItem("Синій");
        combo.addItem("Жовтий");
        combo.addItem("Червоний");
        combo.addItem("Зелений");
        combo.addItem("Білий");
        combo.addItem("Світлосірий");
        combo.addItem("Розовий");
        combo.addItem("Голубий");
 
        //додаємо обробника подій
        combo.addActionListener(new ActionListener(){
          //реалізовуємо метод обробки події  
          public void actionPerformed(ActionEvent event)
            {
                if(combo.getSelectedItem().equals("Синій")) 
                    panel.setBackground(Color.BLUE);
                if(combo.getSelectedItem().equals("Жовтий")) 
                    panel.setBackground(Color.YELLOW);
                if(combo.getSelectedItem().equals("Червоний")) 
                    panel.setBackground(Color.RED);
                if(combo.getSelectedItem().equals("Білий")) 
                    panel.setBackground(Color.WHITE);
                if(combo.getSelectedItem().equals("Світлосірий")) 
                    panel.setBackground(Color.LIGHT_GRAY);
                if(combo.getSelectedItem().equals("Зелений")) 
                    panel.setBackground(Color.GREEN);   
                if(combo.getSelectedItem().equals("Розовий")) 
                    panel.setBackground(Color.PINK);
                if(combo.getSelectedItem().equals("Голубий")) 
                    panel.setBackground(Color.CYAN);  
            }});
 
 
        panel.add(combo); // додаємо список до панелі
        this.add(panel);  //додаємо панель у фрейм
 
    }
 
}
Зовнішній вигляд комбінованого боксу можна дещо модифікувати визначивши спеціальний візуалізатор(custom renderer). Візуалізатор для комбінованого боксу повинен реалізовувати інтерфейс ListCellRenderer. Якщо компонент редагований, то редактор комбінованого боксу повинен реалізовувати інтерфейс ComboBoxEditor.

Детальніше дивіться офіційний Java посібник: How to Use Combo Boxes.

понеділок, 16 липня 2012 р.

Суміщення двох байт в Java

Постала необхідність прочитати з приладу потік байтів і їх перетворити на ряд двобайтових чисел. Готового методу в Java я не знайшов. Рішення підказав всезнаючий Інтернет:

public static short twoBytesToShort(byte b1, byte b2) {
          return (short) ((b1 << 8) | (b2 & 0xFF));
}
Інший приклад знайшов в книзі по Java. Тож це, також, можна зробити за допомогою потоку вводу даних DataInputStream:
FileInputStream fin=new FileInputStream("D://result.txt");
DataInputStream din=new DataInputStream(fin);
short s=din.readShort();
Якщо байти об'єднані в неправильній послідовності, тобто перший байт має бути другим, а другий першим в двобайтовому слові, то можна скористатись методом reverseBytes():
short k=Short.reverseBytes(s);

понеділок, 9 липня 2012 р.

PDFLib для PHP

Розглянемо процес генерування PDF документів засобами PHP. Для цього існує ряд бібліотек, одною з таких є PDFLib. Розглянемо основні особливості роботи з даною бібліотекою. Усі приклади перевірені на PHP 5.2.4. При роботі з PHP 5.3 можливо прийдеться внести певні зміни.

1. Встановлення і налаштування необхідних елементів
Для роботи необхідно поставити пакет веб-розробника денвер. Що можна завантажити з офіційного сайту або самостійно поставити веб-сервер Apache та php. Процес встановлення можна почитати в офіційній документації.

Для встановлення бібліотеки, що дозволить нам генерувати pdf документи необхідно:

• Зайти на http://php.net/releases/ і скачати колекцію PECL модулів для відповідної версії інтерпритатора PHP, яка встановлена у Денвері 3. У випадку встановлення Денвера 3 з офіційного сайту з php 5.2.4, качаємо наступний архів zip: http://museum.php.net/php5/pecl-5.2.4-Win32.zip. При використанні безплатного модуля з оф. сайту pdflib у створеному документі буде непотрібний нам фоновий напис, тому то користуємося PECL модулем.

• З даного архіву беремо php_pdf.dll і кладемо її в директорію:
     <denwer_root>\usr\local\php5\ext\ 
• В <denwer_root>\usr\local\php5\php.ini знаходимо секцію Windows Extensions і додаємо наступний рядок тексту:   
     extension=php_pdf.dll
• Перезапускаємо Apache — на цьому встановлення завершене.
• Для перевірки можна скористатися функцією phpinfo(). У виданій нею інформації повинно бути вказана підтримка pdf, що й зображено на рисунку.Для цього необхідно створити файл з розширення php із наступним змістом:
         
    <?
      PHP  
      phpinfo(); 
    ?>

Далі при запущеному Apache запустити його на виконання ввівши URL-адресу у веб-браузері.

Бібліотеку pdf підключено


2. Друк тексту

Після того як усе встановлено починаємо створення документу. Наступна програма демонструє створення pdf документу з однією сторінкою і написом на даній сторінці.
  
         <?php
          // Створити вказівник на новий PDF документ
          $pdf = pdf_new();
          // відкрити файл (міняємо адресу під власну)
          pdf_open_file($pdf, "/home/univer.ua/www/example1.pdf"); 
          // розпочати нову сторінку (A4)
          pdf_begin_page($pdf, 595, 842);
          // отримати і використати об'єкт шрифт з кириличною кодировкою cp1251
          $fontdir = "C:\WINDOWS\Fonts";
          pdf_set_parameter($pdf, "FontOutline", "arialMyName=$fontdir\arial.ttf");
          $arial = pdf_findfont($pdf,"arialMyName", "cp1251" ,0 );
          pdf_setfont($pdf, $arial, 10);
          // надрукувати текст
          pdf_show_xy($pdf, "Це перший рядок нашого документу,", 50, 750); 
          pdf_show_xy($pdf, "а це другий рядок", 50,730);
          // кінець сторінки
          pdf_end_page($pdf);
          // закрити і зберегти файл
          pdf_close($pdf);
        ?>

Після збереження скрипта під певною назвою (наприклад test.php), його можна запустити у браузері за адресом ВІРТУАЛЬНИЙ_ХОСТ/test.php. Так якщо був створений віртуальний хост univer.ua, то відповідно адреса буде http://univer.ua/test.php. За адресою вказаною на початку файлу буде створений example1.pdf. Результат зображено на рисунку:
Простий PDF документ
Почнемо з першого кроку – створення вказівника на PDF файл.
  
    $pdf = pdf_new();
Це здійснюється за допомогою функції pdf_new(), яка повертає вказівник на цей документ. Згодом цей вказівник використовується для всіх наступних інструкцій по створенню PDF документу.
 
       // відкриваємо файл
       pdf_open_file($pdf, "example.pdf");
Як тільки документ був створений, в нього можна вставити початок нової сторінки функцією pdf_begin_page()
 
      // розпочати нову сторінку (A4)
      pdf_begin_page($pdf, 595, 842); 
І кінець сторінки функцією pdf_end_page().
      // end page
      pdf_end_page($pdf);  
Якщо ще потрібні сторінки, то знову ж потрібно використати ці функції. Функція pdf_begin_page() потребує два додаткові параметри - ширину і висоту створюваного документу в пунктах (один пункт(точка) рівний 1/72 дюйма). Між викликом pdf_begin_page() і pdf_end_page() знаходиться код, який пише в файл. Це може бути вставка тексту, картинок або геометричних фігур. В даному випадку – це лише текст. Тому все що необхідно вибрати шрифт і використати його в тексті документу. Вибір і регістрація шрифтів виконується функцією pdf_findfont() та pdf_setfont().

Функція pdf_findfont() вибирає шрифт для використання в документі, і вимагає ввести ім’я шрифту, метод кодування та булевий параметр, що вказує чи слід його інтегрувати в PDF документ; а повертає вона об’єкт-шрифт, який можна згодом використовувати при виклику функції pdf_setfont(). Виклик даної функції необхідно буде здійснювати на кожній сторінці документу, навіть якщо шрифт той же що і на попередніх.
        // отримати і використати об'єкт шрифт
        $fontdir = "C:\WINDOWS\Fonts";
        pdf_set_parameter($pdf, "FontOutline", "arialMyName=$fontdir\arial.ttf");
        $arial = pdf_findfont($pdf,"arialMyName", "cp1251" ,0 );
        pdf_setfont($pdf, $arial, 10);  
Як тільки шрифт вибраний, можна використати функцію pdf_show_xy() для запису тексту у відповідне місце на сторінці.
      // надрукувати текст
      pdf_show_xy($pdf, "Це перший рядок нашого документу,",50,750); 
      pdf_show_xy($pdf, "а це другий рядок", 50,730);
Функція вимагає вказівник на PDF документ, посилання на об’єкт-шрифт, текст для запису і координати X Y, куди починати записувати текст. Ці координати вказуються відносно точки (0,0), яка знаходиться в лівому нижньому куті документу, а не у верхньому як можна б було сподіватись.
Як тільки текст був записаний, сторінка закривається викликом функції pdf_end_page(). Далі можна додати ще сторінку або, просто закрити документ із допомогою pdf_close(). Дана функція зберігає документ з ім’ям вказаним при виклику pdf_open_file() і знищує вказівник на документ.

3. Вставлення зображень

Розширення PDF в PHP дозволяє набагато більше, ніж просто писати текст в документ. Так можна додавати зображення у документ. Далі наводиться приклад, який здійснює це.
  
      <?php
        // створити вказівник для нового PDF документу
        $pdf = pdf_new();
        
        // відкрити файл
        pdf_open_file($pdf, "/home/univer.ua/www/example1.pdf"); 
        
        // розпочати нову сторінку (A4)
        pdf_begin_page($pdf, 595, 842);
        
        // отримати і використати об'єкт шрифт
        $fontdir = "C:\WINDOWS\Fonts";
        pdf_set_parameter($pdf, "FontOutline", "arialMyName=$fontdir\arial.ttf");
        $arial = pdf_findfont($pdf,"arialMyName", "cp1251" ,0 );
        pdf_setfont($pdf, $arial, 10);
        
        // надрукувати текст
        pdf_show_xy($pdf, "Еней був паробок моторний,",60, 750); 
        pdf_show_xy($pdf, "і хоть куди козак", 60, 730);
        pdf_show_xy($pdf, "Удавсь на всеє зле проворний,", 60, 710);
        pdf_show_xy($pdf, "Завзятіший од всіх бурлак", 60, 690);
        
        // додати зображення над текстом і після
        $image = pdf_open_image_file($pdf, "jpeg", "/home/univer.ua/www/univer.jpg", 0, 0);
        pdf_place_image($pdf, $image, 70, 770, 0.25);
        pdf_place_image($pdf, $image, 70, 660, 0.25);
        // кінець сторінки
        pdf_end_page($pdf);
        
        // закрити і зберегти файл
        pdf_close($pdf);
      ?>
Вставлення зображень в pdf
Вставка зображення здійснюється за допомогою двох функцій pdf_open_image_file() та pdf_place_image(). Перша з них приймає тип зображення - GIF, JPEG, TIFF або PNG – та назву файлу в якості аргументів, і повертає вказівник на зображення, який згодом можна повторно використовувати в документі.

Вказівник на рисунок, повернутий вище, далі можна передати функції pdf_place_image(), яка розташує зображення у певному місці на сторінці. Координати, передані даній функції (другий і третій аргумент) відносяться до лівого нижнього кута зображення, а четвертий аргумент задає параметр масштабування рисунку при відображенні (1 – покаже зображення у 100% масштабі, 0.5 – зменшить його в два рази.)

 4. Малювання ліній

Модуль PDF включає в себе велику кількість функцій, які можуть малювати ліній, круги та інші фігури. Ось код, що здійснює малювання лінії:
  
      <?php
        // створити вказівник для PDF документу
        $pdf = pdf_new();
        
        // відкрити файл
        pdf_open_file($pdf, "/home/univer.ua/www/letter.pdf");
        
        // розпочати сторінку (A4)
        pdf_begin_page($pdf, 595, 842);
        
        // отримати і використати об'єкт шрифт
        $fontdir = "C:\WINDOWS\Fonts";
        pdf_set_parameter($pdf, "FontOutline", "arialMyName=$fontdir\arial.ttf");
       $arial = pdf_findfont($pdf,"arialMyName","cp1251",0);
        pdf_setfont($pdf, $arial, 15);
        
        // встановити колір для ліній
        pdf_setcolor($pdf, "stroke", "rgb", 0, 0, 0, 0);
        
        // встановити логотип з самого верху сторінки по центру
        $image = pdf_open_image_file($pdf, "jpeg", "/home/univer.ua/www/univer.jpg", 0, 0);
        pdf_place_image($pdf, $image, 170, 785, 0.5);
        
        // намалювати лінію під логотипом
        pdf_moveto($pdf, 20, 780);
        pdf_lineto($pdf, 575, 780);
        pdf_stroke($pdf);
        
        // намалювати лінію знизу сторінки
        pdf_moveto($pdf, 20,50); 
        pdf_lineto($pdf, 575, 50); 
        pdf_stroke($pdf);
        
        // написати деякий текст під лінією
        pdf_show_xy($pdf, "Цілком конфіденційно", 200, 35);
        
        // кінець сторінки
        pdf_end_page($pdf);
        
        // close and save file
        pdf_close($pdf);
      ?>
В результаті letter.pdf матиме вигляд:
Лінії в pdf
В даному випадку малювання лінії включає в себе використання функцій pdf_moveto(), pdf_lineto() та pdf_stroke().
В наведеному вище прикладі малюється лінія з точки (20,780) до точки (575, 780). Щоб це зробити, спочатку необхідно помістити курсор в початкову точку (20,780), з допомогою функції pdf_moveto().
  pdf_moveto($pdf, 20, 780);
Далі необхідно задати кінцеву точку з допомогою pdf_lineto():
  pdf_lineto($pdf, 575, 780);
Далі малюється лінія з допомогою pdf_stroke().
  pdf_stroke($pdf); 
Колір лінії задається функцією pdf_setcolor(), яка приймає декілька параметрів: вказівник на PDF документ, тип лінії: "stroke", "fill" або "both", кольорова палітра (RGB або CMYK), і список кольорових значень, що підходять до вибраної палітри.
pdf_setcolor($pdf, "stroke", "rgb", 0, 0, 0, 0);
Необхідно помітити, що список кольорових значень, що передаються pdf_setcolor() повинен бути заданий в процентій величині інтенсивності - тобто, інтенсивність даного кольору, виражена в процентах від максимально можливого. Наприклад, якщо я хочу задати (RGB: 255,0,0) в якості кольору, виклик функції pdf_setcolor() буде виглядати так:
  pdf_setcolor($pdf, "stroke", "rgb", 1, 0, 0, 0);
 Заливка жовтим кольором буде виглядати так:
  pdf_setcolor($pdf, "fill", "rgb", 1, 1, 0, 0);
 
5. Квадрати та круги 

Лінії - це не єдине, що можна малювати – круги і прямокутники також можна малювати.
  
      <?php
        // створити вказівник на PDF документ
        $pdf = pdf_new();
        
        // відкрити файл
        pdf_open_file($pdf, "/home/univer.ua/www/shapes.pdf");
        
        // розпочати нову сторінку (A4)
        pdf_begin_page($pdf, 595, 842);
        
        // встановити колір заповнення
        pdf_setcolor($pdf, "fill", "rgb", 1, 1, 0, 0);
        
        // встановити колір малювання контору
        pdf_setcolor($pdf, "stroke", "rgb", 0, 0, 0, 0);
        
        // намалювати прямокутник
        pdf_rect($pdf, 50, 500, 200, 300);
        pdf_fill_stroke($pdf);
        
        // встановити колір заповнення
        pdf_setcolor($pdf, "fill", "RGB", 0, 0.25, 0.5, 0);
        
        // встановити колір малювання контору
        pdf_setcolor($pdf, "stroke", "rgb", 0, 0, 1, 0);
        
        // намалюватиколо
        pdf_circle($pdf, 150, 650, 100);
        pdf_fill_stroke($pdf);
        
        // кінець сторінки
        pdf_end_page($pdf);
        
        // закрити і зберегти документ
        pdf_close($pdf);
      ?>
Коло намальоване на квадраті  

В даному випадку функція the pdf_rect() використовується для малювання прямокутника із допомогою заданих координат лівого нижнього кута, висоти і ширини. Далі прямокутник замальовується і обводиться двума різними кольорами з допомогою функції
  
       pdf_fill_stroke()
       pdf_setcolor($pdf, "fill", "rgb", 1, 1, 0, 0);
       pdf_setcolor($pdf, "stroke", "rgb", 0, 0, 0, 0);
       pdf_rect($pdf, 50, 500, 200, 300);
       pdf_fill_stroke($pdf);
Круги малюються функцією pdf_circle(), яка приймає три аргументи: координати X та Y центру кругу і довжини радіусу.
       pdf_circle($pdf, 150, 650, 100);
Можливість малювання геометричних зображень "на льоту" може пригодитися в різних ситуаціях. Наприклад, з використанням циклу "for" та функції pdf_lineto() можна згенерувати сітку з ліній.
  
      <?php
        // створити вказівник на новий PDF документ
        $pdf = pdf_new();
        
        // відкрити файл
        pdf_open_file($pdf, "/home/univer.ua/www/grid.pdf");
        
        // створити нову сторінку (A4)
        pdf_begin_page($pdf, 595, 842);
        
        // встановити колір малювання
        pdf_setcolor($pdf, "stroke", "rgb", 0, 0, 0, 0);
        
        // намалювати вертикальні лініх (рухаємось по осі X з кроком 20)
        for ($x=0; $x<=595; $x+=20)
        {
         pdf_moveto($pdf, $x, 0);
         pdf_lineto($pdf, $x, 842);
         pdf_stroke($pdf);
        }
        
        // намалювати горизонтальні лінії (рухаємося по осі Y)
        for ($y=0; $y<=842; $y+=20)
        {
         pdf_moveto($pdf, 0, $y);
         pdf_lineto($pdf, 595, $y);
         pdf_stroke($pdf);
        }
                // кінець сторінки
        pdf_end_page($pdf);
        
        // закрити і зберегти файл
        pdf_close($pdf);
      ?>

Сітка на PDF-сторінці
6. Задання інформації про документ

Можна задавати інформацію про документ із допомогою функцій сімейства pdf_set_info(); Ця інформація визначає творця документа, назву і вміст. Наступний приклад демонструє це:
  
      <?php
        // створити вказівник для нового PDF документу
        $pdf = pdf_new();
        
        // відкрити файл
        pdf_open_file($pdf, "/home/univer.ua/www/eneida.pdf");
        
        // розпочати нову сторінку (A4)
        pdf_begin_page($pdf, 595, 842);
        
        // встановити інформацію про документ
        pdf_set_info($pdf, "Author", "Іван Котляревський");
        pdf_set_info($pdf, "Creator", "Іван Котляревський");
        pdf_set_info($pdf, "Title", "Енеїда"); 
        pdf_set_info($pdf, "Subject", "Початок"); 
        pdf_set_info($pdf, "Keywords", "Еней козак Троя");
        
        // отримати і використати об'єкт шрифт
        $fontdir = "C:\WINDOWS\Fonts";
        pdf_set_parameter($pdf, "FontOutline", "arialMyName=$fontdir\\times.ttf");
        $arial = pdf_findfont($pdf,"arialMyName", "cp1251" ,0 );
        pdf_setfont($pdf, $arial, 12);
        
        // надрукувати текст
        pdf_show_xy($pdf, "Еней був паробок моторний",60, 750); 
        pdf_show_xy($pdf, "І хлопець хоть куди козак", 60, 730);
        pdf_show_xy($pdf, "Удавсь на всеє зле проворний,", 60, 710);
        pdf_show_xy($pdf, "Завзятіший од всіх бурлак", 60, 690);
        
        
        // кінець сторінки
        pdf_end_page($pdf);
        
        // закрити і зберегти документ
        pdf_close($pdf);
      ?>  
Далі при перегляді документу в Adobe Reader, ви зможете побачити цю інформацію у Властивостях документу.

Властивості документу

Як бачимо опис кожного пункту описується окремо у pdf_set_info().

7. Кругові діаграми

Наступний приклад демонструє як PHP може приймати числові дані і генерувати з них діаграми, наприклад, так звані «кругові діаграми»

Форма знизу запитує декілька порцій даних, у вигляді чисел, що розділяються комами. Після вводу декількох чисел скрипт "pie.php" конвертує їх із абсолютних чисел в сектори даних відносних розмірів і використовує дані сектори для генерації PDF документу, що містить кругову діаграму, виділяючи різні сектори і заливаючи їх різними кольорами.
  

<html>
<head>
<basefont face=arial>
</head>

<body>

<h3>Pie Chart Generator</h3>
<table cellspacing="5" cellpadding="5">
<form action="pie.php" method=POST>
<tr>
<td>Enter numeric values (pie segments), separated by commas</td> </tr>
<tr> <input name="data" type="text" /></td> </tr> <tr> <td><input name="submit" type="submit" value="Generate PDF Pie Chart" /></td> </tr>

</form> </table>

</body>
</html>


А ось скрипт:
  
<?php
// raw data
$data = $_POST['data'];
$slices = explode(",", $data);

// initialize some variables
$sum = 0;
$degrees = Array();
$diameter = 200;
$radius = $diameter/2;

// set up colours array for pie slices (rgb, as percentages of
intensity) // add more to these if you like $colours = array(
 array(0,0,0), 
 array(0,0,1), 
 array(0,1,0), 
 array(1,0,0),
 array(0,1,1), 
 array(1,1,0), 
 array(1,0,1), 
);

// calculate sum of slices
$sum = array_sum($slices);

// convert each slice into corresponding percentage of 360-degree circle
for ($y=0; $y<sizeof($slices); $y++) {
 $degrees[$y] = ($slices[$y]/$sum) * 360;
}

// start building the PDF document
// create handle for new PDF document
$pdf = pdf_new();

// open a file
pdf_open_file($pdf, "chart.pdf");

// start a new page (A4)
pdf_begin_page($pdf, 500, 500);

// set a stroke colour
pdf_setcolor($pdf, "stroke", "rgb", 1, 1, 0);

// draw baseline
pdf_moveto($pdf, 250, 250);
pdf_lineto($pdf, 350, 250);
pdf_stroke($pdf);

for ($z=0; $z<sizeof($slices); $z++)
{
 // set a fill colour
 pdf_setcolor($pdf, "fill", "rgb", $colours[$z][0],
$colours[$z][1], $colours[$z][2]);

 // calculate coordinate of end-point of each arc by obtaining 
 // length of segment and adding radius
 // remember that cos() and sin() return value in radians 
 // and have to be converted back to degrees!
 $end_x = round(250 + ($radius * cos($last_angle*pi()/180))); 
 $end_y = round(250 + ($radius * sin($last_angle*pi()/180)));

 // demarcate slice with line
 pdf_moveto($pdf, 250, 250);
 pdf_lineto($pdf, $end_x, $end_y);

 // calculate and draw arc corresponding to each slice
 pdf_arc($pdf, 250, 250, $radius, $last_angle,
($last_angle+$degrees[$z]));

 // store last angle
 $last_angle = $last_angle+$degrees[$z];

 // fill slice with colour
 pdf_fill_stroke($pdf);
}

// redraw the circle outline
pdf_circle($pdf, 250, 250, 100);
pdf_stroke($pdf);

// end page
pdf_end_page($pdf);

// close and save file
pdf_close($pdf);

?>

Дані, введені у форму, передаються скрипту "pie.php" змінної $data; ці дані згодом діляться на окремі компоненти функцією explode(), і кожне значення присвоюється масиву $slices. Далі в циклі ці числа конвертуються в градуси для круга і для кожного сектора малюється дуга, В кожному проході циклу також обчислюється координати кінцевої точки дуги і малюється сегмент лінії для того, щоб відокремити дугу від решти окружності. Як тільки кругова діаграма намальована, використовується функція pdf_fill_stroke() для заливки її кольором; колір береться з масиву $colours.