понеділок, 23 грудня 2013 р.

Сумна історія нашої мікроелектроніки

Натрапив на статтю в журналі "Економіст" за 1997 рік  "Наша електроніка була гіганською" авторства Августімова В. Л. Автор очолював цілий ряд підприємств пов'язаних з мікроелектронікою за часів СРСР і на початку незалежності, тож його думці можна довіряти.  Власне весь випуск журналу було присвячено сумному стану мікроеклектроніки в 1997 році, коли вона ще в нас хоч якось існувала. Стаття в черговий раз переконала мене в недосконалості планової економіки СССР і тому як у нас не вміють мислити на перспективу.

Власне це підтверджує не тільки дана стаття, але й книги по історії комп'ютерної техніки в Україні і в Союзі загалом. Зокрема свого часу я читав декілька книг присвячених В.М. Глушкову, людині, що після від'їзду Лєбєдєва з Києва, очолила нашу українську кібернетику і по суті за його керівництва в Києві була створена потужна комп'ютерна галузь. У нас створювались власні, оригінальні комп'ютери і усе що з ними було пов'язано. В 70-х роках поки комп'ютери в світі розвивалися відносно повільно  ми успішно конкурували із західними взірцями комп'ютерної техніки. Проте уже на початку 80-х ми почали відставати. СРСР повністю перейшов на копіювання американських комп'ютерів.  Закордонні новинки детально вивчалися і створювалися власні копії. Звичайно, що на це був потрібен час і ми постійно ішли по заду. Копіюванням займалися наукові установи Києва, Москви та Мінська.

Власне аналогічна ситуація склалась і в мікроелектроніці. Проте проблема полягала не лише в необхідності певного часу на копіювання того що зроблено на заході. Проблема була і у виробництві нової техніки, що була не передбачена держ. планами. Без дозволу на виробництво нічого нового не виготовлялося серійно, хоча певна річ могло давно бути розроблена в якомось науково-дослідному інституті чи конструкторському бюро і могла бути кращою за іноземні взірці.

У вищезгаданій журнальній статті наводиться такий приклад "...мікрохвильових печей не було, тому що не було поставлено такого завдання, а коли це втямили наші керівники, союз вже почав розпадатись". Ці слова показують увесь стан справ в цілому. Нормальний розвиток науки і високих технологій можливий лише в конкурентних ринкових умовах. Власне Китай тому і перейшов на капіталізм, оскільки їхні керівники добре зрозуміли до чого усе йде, та й торгівля у них в крові давно. До цього Китай пережив усе те що і ми в союзі і воєнний комунізм і голодомор за його загинуло до 35 мільйонів людей і всі інші переваги комуністичного життя.  В СРСР же усі спроби реформування провалювались, ну не хотіло наше комуністичне керівництво випускати хоч трішечки влади із своїх рух, усе хотіли контролювати і рахувати, хоча радянські економісти постійно втовкмачували про необхідність змін в цьому плані. Навіть коли у 80-х дозволили дрібне підприємництво, воно залишалось обкладене величезними податками і під тотальним контролем усіх можливих органів, навіть КДБ.

На жаль, і теперішня влада абсолютно не розуміє, що підприємців потрібно стимулювати, а не давити. Щодо галузі мікроелектроніки в незалежній Україні, то її намагалися якось реформувати від початку 90-х, проте як завжди робилося усе через велике Ж.. Підприємства потребували податкових пільг і серйозних поступків в плані зменшення митних обмежень на ввезення імпортних мікроелектронних елементів, проте цього не робилося. Боялися що надходження в бюджет впадуть і що розваляться і так давно відсталі заводи по виготовлення своєї елементної бази. В разультаті останні і так відмерли, із біля 2-х сотень потужних заводів, практично нічого не залишилося. На плаву залишилися одиниці, які займаються дрібними розробками під заказ або ж які субсидуються державою, існують ще тех.відділи при деяких підприємствах, які переважно займаються поточними ремонтами, а не створенням чогось нового.

Нормальних справді сучасних високотехнологічних заводів у нас просто уже не існує, а щоб створилися нові потрібно або ж вкладення шалених грошей або ж серйозні стимули для інвесторів. Мікроелектроніка не може жити без хорошого підходу, це не ІТ-галузь  де крім кількох комп'ютерів, інтернету і хороших програмістів більше нічого майже не потрібно і куди державі із своїми обмеженнями і правилами доволі важко втиснутися. Мікроелектронна галузь - це передусім енергоємке, матеріалоємне виробництво і яке дуже залежне від податкової та митної політики держави. Для цієї галузі потрібна  продумана політика побудована на досвіді Південної Кореї, Сінгапуру, Японії, Німеччини і того ж Китаю як розвинути власну високотехнологічну базу практично з нічого. Проте для цього потрібна влада яка б дбали про державу, а не про власні кишені....


P.S. Хоча початково не думав зачіпати цю тему,  але зараз рішив ще дописати про ЄС. Зараз нас лякають що при в ступі в ЄС наші підприємства будуть неконкурентні і відімруть, проте навіть і без вступу в ЄС вони років через 10 також відімруть. Весь світ рухається вперед в технологічному плані і якщо ми швидко не обновимо застаріле обладнання цих заводів і не створимо нові високотехнологічні, то перспективи в нашої економіки невеселі...

вівторок, 10 грудня 2013 р.

Що робити, якщо не видно жорсткого диску



Відеоурок, присвячений тому, що робити у Windows, коли вставили вінчестер (HDD), а розділів диску не видно. Вирішення проблеми через керування пристроями.

середу, 4 грудня 2013 р.

Електронні словники для Linux

Якщо ви працюєте часто з текстами на англійські мові, то тут не обійтися без електронного словника. Дехто під linux ставить Lingvo, проте це не шлях для початківців і часто виникають деякі проблеми, хоча коли є бажання усе можна зробити.

Власне ж для linux існує декілька програм аналогів Lingvo. Зокрема є такі програми як StarDict та GoldenDict. Встановлення цих прикладень не повинно скласти проблем. В Ubuntu це взагалі доволі просто робиться через  Ubuntu Software Center. Ввівши в пошуку StarDict або ж GoldenDict і натиснувши install отримуємо бажане.

Особисто я почав із StarDict. Після його встановлення звантажив з PirateBay словники для lingvo конвертовані у формат DICT і закинув їх у каталог (з правами адміністратора):

usr/share/stardict/dic

В налаштуваннях можна налаштувати почерговість пошуку по словниках. Проте з групуванням їх у мене дещо не склалося. Та й взагалі інтерфейс не дуже дружній до користувача.

Більш краще встановити GoldenDict. Набагато зручніший інтерфейс. Плюс підтримує мовні словники різних форматів, в тому числі і формат, який використовує StarDict, також підтримується пошук в інтернеті.


Після встановлення GoldenDict автоматично знайшов словники StarDict (в каталозі usr/share/stardict/dic). В разі якщо необхідні додаткові словники: права кнока миші на зображення словників та тиснемо edit this group або ж вибираємо меню edit/Dictionaries. На вкладці Sources вказуємо місце знаходження словників. Словники для різних мов можна знайти в інтернеті. Зокрема на http://www.babylon.com.

На вкладці Groups можна по-групувати словники. При здійсненні пошуку слова можна вказати в якій групі шукати.

 


В принципі з програмою і її налаштуваннями не складно розібратися.

середу, 13 листопада 2013 р.

Урок 3. Оператори Java. Арифметичні оператори та оператори присвоєння


Урок 03 - Оператори в Java. Частина 1.

У відеоуроці:
Які є оператори в Java? Арифметичні оператори та оператори присвоєння. Оператор залишку від ділення по модулю, оператор присвоєння, короткі оператори присвоєння.

четвер, 7 листопада 2013 р.

Змінні в Java



Відеоурок присвячений змінним в Javа.

Примітивні та об'єктні типи змінних, оголошення змінних, ініціалізація змінних, типи змінних, приведення типів

середу, 25 вересня 2013 р.

Вимоги до програмістів

Час від часу переглядаю оголошення на роботу для програмістів. Деякі оголошення мене просто вражають. Одні доволі реальні, інші просто дивовижні і згадується мені давній анекдот:


Що було б якби до водіїв при влаштуванні на роботу пред’являлися вимоги, як до програмістів

Вакансія: водій.
Вимоги: професійні навички управлінні легковими та вантажними автомобілями, тролейбусами, трамваями, поїздами метрополітену і фунікулера, екскаваторами і бульдозерами, спецмашинами на гусеничному ходу, бойовими машинами піхоти і сучасними легкими / середніми танками, що знаходяться на озброєнні країн СНД і НАТО.


Навички раллійского і екстремального водіння – обов’язкові, досвід управління болідами F1 – вітається. Знання та досвід ремонту поршневих і роторних двигунів, автоматичних і ручних трансмісій, систем запалювання, бортових комп’ютерів, антиблокувальну систему, навігаційних систем (GPS) та автомобільних аудіосистем провідних виробників – обов’язкові. Досвід проведення кузовних та фарбувальних робіт вітається.

Претенденти повинні мати сертифікати:
Mercedes, BMV, Ceneral Motors, а також довідки про участь у великих міжнародних ралі не більш ніж дворічної давності. Зарплата 1500-2500 у.о., визначається за результатами співбесіди


середу, 11 вересня 2013 р.

JSP та кириличні запити

Почав розбиратися з JSP. Зробив найпростіший приклад і вийшла проблема з кирилицею. Коли запит приймається і формується html сторінка, вміст запиту відображається не в тому кодуванні. Хоча усюди усе на UTF-8.  При чому, що цікаво, що на комп'ютері з windows7 усе нормально, під windows XP проблема. Програмне забезпечення і там і там ставив одне і те ж Tomcat7, jdk7, Netbeans 7.3.1

Вирішується проблема частково через створення сервлет-фільтра, який запускається перед зверненням до будь якої jsp сторінки, або ж сервлета. Де додав у метод doBeforeProcessing рядок: request.setCharacterEncoding("utf-8");  Для POST запитів подіяло, але для GET не спрацьовує.

Почитав що можливо допоможе зміна деяких налаштувань в Tomcat. Інші рекомендації рекомендують погратися з локалями. Вирішив поки що в це не влазити, хоча судячи зі всього прийдеться, оскільки при зв'язці з базами даних проблема з кирилицею та різними кодуваннями прийдеться долати. В PHP якось проблем з цим по-менше :)