Судячи з назви, ця книга черговий екземпляр мотиваційної літератури, яка дасть нам пару нових правил, завдяки яких ми досягнемо успіху. Насправді, назва дещо оманлива. Ця книга є більш філософського спрямування. Недарма тут трішки згадуються Ніцше, Кант, Фройд, Ейнштейн, Платон. Піднімаються питання мотивації людської діяльності. Висвічується постійна боротьба розуму і серця(бажань).
Можливо ви прагнете створити свою релігію(ідеологію)? Може вас не задовільняють пануючі в суспільстві ідеологія і ви хочете впровадити свою з купою нових догм для новонавернених? Ця книга саме для вас. Для тих хто хоче творити нові проєкти. Автор надає відповідні рекомендації щодо бази релігії/ідеології і захисних механізмів для уникнення відходу новонавернених, при спробах критики ваших ідей. Варто звернути увагу на те, як захищаються різні релігійні люди від критики, а також різні прихильники конспірологічних теорій. У них завжди знайдуться залізобетонні, на їхню думку, аргументи проти ваших нападок.
Автор звертає увагу на новітню релігію - науку, яка без сумніву є чи не найкращою з релігій, оскільки наука здатна до змін і модифікацій, на відміну від традиційних релігій.
В книзі піднімаються питання дорослішання. Що відрізняє дитину від дорослого? Основна справа тут в суспільних цінностях. Дитина керується бажаннями, в той час як дорослі керуються певними цінностями і обмежують відповідно до них свої бажання і дії. Проте деякі люди і в дорослому віці залишаються дітьми.
Згадує також автор про сучасне споживацьке суспільство і успіхи маркетологів в нав'язуванні людям товарів і послуг, а разом з цим і постає питання "фальшивої свободи".
Автор не обходить стороною також демократію, яка звичайно не є ідеальним устроєм, але як казав Черчилль "решта устроїв ще гірші". Автор вказує на те, що люди перестають цінити демократію і те, що вона дала. Люди виступають за свободу підприємництва, але не хочуть платити податки, щоб підтримувати судову систему, хочуть мати свободу самовираження, але не хочуть чути те що їх образить і т.п. Занепад демократії на думку автора може призвести нас до повернення релігійних (ідеологічних) війн. Можливо правий був Платон, що суспільство циклічне, воно коливається між демократією і тиранією.
Насамкінець автор роздумує на тему штучного інтелекту, що якщо машини стануть розумнішими за нас і надіється, що не відбудеться ніякого апокаліпсису, а лишень покращення людського існування під владою алгоритмів.
В книзі згадуються багато цікавих історичних подій. В цілому книга доволі цікава і головне легко читається. Перекладачі спробували наблизити переклад до українців замінивши деякі несуттєві для книги прізвища та назви установ більш знайомими українцям. Так, наприклад, згадується Василь Верестюк та "Пузата хата" :).
