Як побудувати графік по стовпцям pandas dataframe (python)

Для виводу використовуємо бібліотеку matplotlib.

Наступний приклад демонструє створення dataframe та виводу його стовпців на лінійному графіку. Показано як додати назву графіку, підписи осей, сітку, задати вигляд підпису осі Х.

import pandas as pd;
import matplotlib.pyplot as plt;
df=pd.DataFrame({"Years": [1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1997],
    "Price1": [1, 5, 6, 10, 8, 9, 2],
    "Price2": [5, 6, 7, 8, 9, 15, 12],
    })
print (type(df))
ax = df.plot(x="Years", y="Price1", kind="line", label="Ціна1", marker="*")
df.plot(x="Years", y="Price2", ax=ax, color="C2", label="Ціна2", marker=".")
ax.set_title('Ціни по роках') # назва діаграми
ax.legend(loc='upper left') # встановити де знаходитиметься легенда
ax.set_ylabel('Ціна') # підпис осі y
ax.set_xlabel('Роки') # підпис осі x
ax.grid() # додати сітку на діаграму
#plt.xticks(rotation='vertical') # вивести написи на осі Х вертикально або
ax.tick_params(axis='x', rotation=45) # виводимо написи на осі X з поворотом на 45 градусів
plt.show()

Результат:

Результат побудови по стовпцях dataframe

Додатково:
* Візуалізація з Matplotlib (Python Data Science Handbook)
* Matplotlib.markers
* Pandas Dataframe: Plot Examples with Matplotlib and Pyplot

Клас LinkedList

LinkedList — це структура даних Java, що являє собою пов’язаний список елементів (об’єктів).

Різниця між ArrayList та LinkedList полягає в тому, що ArrayList реалізований у вигляді масиву, а LinkedList у вигляді пов’язаних між собою об’єктів. ArrayList швидко виконує читання і заміну елементів (посилань на об’єкти), проте, щоб вставити новий елемнт в середину ArrayList або видалити існуючий в середині ArrayList здійснюється послідовний зсув цілого ряду елементів масиву. В LinkedList доволі швидко відбувається вставлення нового елементу або видалення існуючого. Це відбувається тому, що в середині реалізації LinkedList змінюються лише посилання на попередній і наступний об’єкти (елементи). Проте доступ до об’єктів по індексу в LinkedList відбувається повільніше ніж в ArrayList. Тож загалом, LinkedList корисний, коли необхідно часто вставляти та видаляти елементи зі списку, а в інших випадках краще використовувати ArrayList.

Існує два конструктури LinkedList:

Клас ArrayList

Клас ArrayList - це по суті динамічний масив посилань на об'єкти. Динамічний означає, що якщо його об'єму недостатньо, то він автоматично змінює свій об'єм при додаванні до нього нових елементів. При потребі можна задати йому потрібний об'єм методом ensureCapacity (). ArrayList дозволяє читати об'єкти як по індексу так і послідовно через ітератор.

Клас ArrayList розширює клас AbstractList та реалізовує інтерфейс List.

Наступний приклад демонструє створення ArrayList, його наповнення об'єктами типу String та їх читання за допомогою методу get (int index) та за допомогою ітератора.

Java vs Python

Так склалось, що останнім часом багато працюю з аналізом даних на Python. Попередньо опробував Matlab та R, після яких перейти на Python не склало взагалі ніяких проблем. Проте досвіду в програмуванні у мене все таки більше на Java, тому тут опишу Python з точки зору Java програміста. Нічим не хочу образити Python програмістів, просто погляд з під дещо іншим фокусом. Python потужна, просто освоювана мова програмування, з деякими недоліками, які втім не заважають конкурувати з іншими мовами програмування і з Java зокрема.

Динамічна типізація - жах Java програміста:-). Перше, що  впадає в очі це динамічне перетворення типів і відсутність контролю за типами змінних, що передаються у функції. В java  ти явно маєш вказувати тип і приведення до інших типів даних (крім деяких винятків). Крім того в Java при передачі змінної у функцію(метод) автоматично іде перевірка на відповідність типу змінної сигнатурі методу ще на етапі компіляції. В Java, щоправда, існує можливість написати універсальний метод, який прийматиме будь-який тип або ж якусь групу типів, але це необхідно явно вказати при оголошенні методу. Pyhon старається все робити автоматично і у функцію можна передати будь-який тип. Тому часто різноманітні функції з популярних модулів для аналізу даних Python "матюкаються" на те, що вони не можуть працювати з певним типом даних під час виконання програми (інколи з тієї інформації, що видає функція не завжди і зрозуміло в чому причина помилки). Методом проб і помилок приходиться здійснювати перетворення у відповідний тип власноруч.

Засіб для роботи з базами даних DBeaver

DBeaver Community Edition– безкоштовний графічний інструмент для роботи з такими базами даних як MySQL, PostgreSQL, SQLite, Oracle, DB2, SQL Server, Sybase, MS Access, Teradata, Firebird, Apache Hive, Phoenix, Presto, etc. Платна версія DBeaver Enterprise Edition також може працювати з noSQL базами даних.

Щодо плюсів то можу сказати, що як засіб роботи з готовою базою даних DBeaver доволі зручний. Тут можна переглянути ER діаграму бази даних, написати скрипт і запустити SQL  запити з переглядом їх результатів, редагувати дані в таблицях і отримувати деякі статистичні показники по стовпчиках як то середнє, мода, сума. В платній версії є можливість побудови стовпчикових діаграм.

Коротко про MongoDb (noSQL)

MongoDb  - документоорієнтована нереляційна база даних. Якщо реляційні бази даних зберігають дані у вигляді взаємопов’язаних таблиць, то MongoDb зберігає дані у вигляді документів/об‘єктів у спеціальному JSON форматі. Наприклад один документ про особу може виглядати так:

{   
    "_id" : ObjectId("15"),
    "name" : "Mike",
    "age" : 45,
    "email" :
     "newem@ukr.net"
}

Adapter pattern

Вирізка із книги "GoF Design Patterns - with examples using Java and UML2" by: Benneth Christiansson (Ed.) Mattias Forss, Ivar Hagen, Kent Hansson, Johan Jonasson, Mattias Jonasson, Fredrik Lott, Sara Olsson, and Thomas Rosevall. License: Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License.

Визначення

Патерн адаптер(Adapter) або ж обгортка (Wrapper) використовується для трансляції інтерфейсу одного класу в інтерфейс іншого. Це означає, що ми можемо зробити так, щоб класи працювали разом, хоча вони мають несумісні інтерфейси. Клас адаптер використовує множинне успадкування (розширяючи один клас і/або реалізуючи один або більше класів), щоб адаптувати один інтерфейс до іншого. Об’єкт адаптер покладається на агрегацію об’єктів.

Де використовується

• Коли ви хочети використовувати існуючий клас, але його інтерфейс не зіставляється з тим який вам потрібен
• Коли ви хочете створити повторно використовуваний клас, що взаємодії з непов’язаними або невідомими наперед класами, що є класами, що необов’язково мають сумісний інтерфейс.
• Коли ви хочете збільшити прозорість класів
• Коли ви хочете створити вбудовуваний набір.