Геокоди України

Наша пам’ять асоціативна і найкраще запам’ятовує людина те до чого вона може прив’язати певну асоціацію.  От цікаво, хто у нас займається введенням кодів? Свого часу мене дивувало чому у нас ввели номерні автомобільні знаки, які важко запам’ятати, адже взагалі у світі прийнято використовувати для таких речей мнемонічні позначення, які легко запам’ятовуються.  І от зараз дивлюсь на позначення наших областей згідно ISO-3166-2:UA. Ну Україна тут UA та UKR тут усе добре, а от позначення українських регіонів  UA-30 -Київ, UA-05 - Вінницька область, UA-74 - Чернігівська область і т.д. Які розумники це придумували? І явно тут же хтось з українців подавав ідеї для такого кодування. У всіх наших сусідів пішли нормально, так RO-B - Бухарест (Румунія), PL-LU - Люблінське воєводство (Польща), RU-MOW - Москва (Росія) і т.д. І лише в нас усе закодовано цифрами. Про людей, які згодом повинні працювати з цими кодами ніхто і не думав.

Git (пам’ятка)

Git — розподілена система керування версіями.

Базові команди 

 Створення репозиторія на локальному комп’ютері:

$git init

Подивитись поточний стан

$git status

Додати (підготувати) в репозиторій усі файли

$git add .

Додати окремий файл

$git add index.html

Остаточно передати в репозиторій підготовлені файли із коментарем до того що додається:

$git commit –m "Коментар"

Переглянути різницю між тим, що в репозиторію і файлами на диску:

$git diff

Забрати з git лишнє

$git rm –- cached LICENSE.PHP

відкат

$git checkout --license.php

Робота з гілками

створення нової гілки

$git branch new_style

переключитися на нову гілку

$git checkout new_style

подивитись гілки і яка поточна

$git branch

Злиття гілок

$git merge new_style

Робота з віддаленим сервером (GitHub) 

Helloween and Christmas

Роберт Чалдині - Психологія впливу

Думаю усі стикалися з «попрошайками», які якимось чином умудрялися вибити якусь подачку з вас, навіть якщо ви не любити їм давати чи з продавцями які умудрялися продати вам щось за завищеною ціною чи взагалі непотрібну вам річ, а можливо з когось шахраї видурювали і справді значну суму. Якщо комусь цікаво як вони це роблять, то книга Роберта Чадлині «Психологія Впливу» саме для таких людей. Наткнувся я на книгу у книгарні «Є».  Доволі непогана науково-популярна книга і головне легко читається. 366 сторінок здолав я менше ніж за два дні. Крім того автор не просто описує якісь спостереження чи випадки з життя, а й вказує на ґрунтовні наукові дослідження базовані на експериментах з набором відповідної статистики.

Дещо з того що запам’яталось найбільше:

Великі дані (Big data)

Великі дані (Big data) - це просто величезна складна сукупність даних різноманітної природи. Вони складаються із структурованих і неструктурованих даних та ростуть так швидко, що з ними не справляються ніякі звичні системи управління базами даних та статистичні засоби.

Великі дані характеризуються:
- варіабельністю (великим різноманіттям, Variety)
- об’ємом (volume) - просто колосальні розміри даних з якими не справиться жоден комп’ютер
- інтенсивним ростом (velocity) - дані зростають колосально не те що щорічно чи щомісячно, а щоденно

Класи та об’єкти (відмінювання слів)

При описуванні класів та об’єктів необхідно знати як слова "клас" та "об’єкт" відмінюються в українській мові (я особисто з об’єктом до цих пір плутаюсь:) ):

клас - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
відмінок	однина	множина
називний	клас	класи
родовий	класу	класів
давальний	класові, класу	класам
знахідний	клас	класи
орудний	класом	класами
місцевий	на/у класі	на/у класах
кличний	класе	класи

об'єкт - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
відмінок	однина	множина
називний	об'єкт	об'єкти
родовий	об'єкта	об'єктів
давальний	об'єктові, об'єкту	об'єктам
знахідний	об'єкт	об'єкти
орудний	об'єктом	об'єктами
місцевий	на/у об'єкті	на/у об'єктах
кличний	об'єкте	об'єкти

Джерело: www.slovnyk.ua

Важливість базових знань

Чим більше вивчаєш, тим більше розумієш, що якщо спочатку щось не зрозумів, вірніше, якщо не засвоїв базові (основні, елементарні) знання з певної галузі, то згодом це може становити значну проблему у розумінні складнішого матеріалу. Так, для прикладу візьмемо, програмування і Java. Якщо ти не освоїв базові концепції об'єктно-орієнтованого програмування і те як це все реалізовано в Java (так зване Java Core) до найменших деталей, то рух дальше буде важкий.  Переважно з таких програмістів стають так звані "бидлокодери", які просто ліплять куски коду докупи до кінця не розуміючи, що кожен рядок коду означає. До певних пір це працює, але лише до певних. Крім того після таких людей розібрати код просто нереально. Що правда через цей етап мабуть проходять усі спочатку:), оскільки, часто, щоб зрозуміти щось, потрібно спробувати хоч щось запрограмувати і пройтися дальше в матеріалі, а згодом повернутися.

Те ж саме стосується математики, якщо добре не освоїти шкільної математики, то в університеті максимум що зможеш, то автоматично застосовувати формули по якомусь накатаному алгоритму. Проте, коли поставити якусь задачу по обробці конкретних даних експерименту, то може бути повний тупик, або ж неправильне застосування певних методів і т.п. Цим грішать багато наукових досліджень. Зокрема, доволі мало людей має хороше уявлення про елементарні речі, які давно знають деякі статисти: в біології, медицині, психології і у всьому що пов'язано з людьми і живими організмами, не можна покладатися на окремі випадки і спостереження. А ще крім того, людський мозок часто забуває певні нюанси і те що не використовується довго і все це потрібно повторювати, якщо не хочеш забути.

Вибір подальшого шляху (MindMap)

Написанню даної замітки посприяла стаття "Роздоріжжя навколо нас".

Постійно приходиться нагадувати собі що головне, а що другорядне. Хочеться багато чого освоїти, проте реально приходиться зосереджуватися на найбільш актуальному і потрібному для себе в даний час. Вирішив якось промалювати свою інтелект карту в яких напрямках рухатись дальше. В результаті вирішив що краще розділити на декілька невеличких, але основних. У мене вийшло аж 4 основні інтелект карти: Англійська, Математика, Програмування, Java (як підкарта програмування). У перших трьох розгалужень не так і багато, а ось Java вийшла доволі розкішна:) Постарався представити те що я освоїв, але ще варто закріпити знання, або уже почав освоювати, або збираюсь освоїти найближчим, або ж просто є велике бажання в майбутньому освоїти (як то Android SDK). Результат того, що накидав десь за хвилин 20-ть:

Java - My Mind Map

Можна звичайно деталізувати безкінечно, так у Java EE багато цікавого чого хотілось б освоїти, але поки що зобразив як на мене основне.

IPhone, IPod and IPad:)

 

:)

Мічіо Кайку – Фізика майбутнього

Почав читати Мічіо Кайку "Фізика майбутнього". На книгу натрапив в книгарні Є. Дещо вагався
потрібна вона мені чи ні. На полиці і так лежить недочитані "Тиранія ринку" та "Теорія Брехні". Проте все ж придбав і не пожалів.

Попри страшне слово "фізика" у назві, книга не містить жодної формули і написана в доступній формі для широкого загалу. Написано про те як може помінятися світ в найближчі 100 років. Раджу читати всім, особливо науковцям і програмістам:). Кайку сам фізик і пишучи книгу він не видумував майбутнє у стилі фантастів, а спирався на уже існуючі прототипи певних технологій. В книзі ви знайдете чимало згадок про них. При написанні Він радився з науковцями, що займалися тими речами про що він писав. І це відрізняє книгу від недолугих опусів журналістів та різних любителів пописати про майбутнє.І найголовніше не обов'язково її читати із самого початку, можна починати читати з будь-якої сторінки.

Я ще недочитав її, але хочеться вже її похвалити і навести дещо з того, що прогнозує автор.

Чіпи у всьому. До 2020 року чіпи максимально здешевляться (десь до 1 цента) і їх будуть вставляти у все що тільки можна: окуляри, стіни, крісла, одяг і навіть тіло. 

Інтернет-повсюди. Усі речі і навіть тіла(з медичною метою) матимуть підключення до глобальної мережі.

Зручне медичне домашнє діагностичне і лікувальне обладнання. Усе що потрібно для діагностики хвороби і її лікування можна буде отримувати дома (переносні персональні томографи). З лікарем спілкування відбуватиметься віртуально. І навіть лікаря в більшості випадків зможуть заміняти автоматичні програми.

Віртуальна реальність прогресуватиме в сторону збільшення реалістичності, відбуватиметься повне занурення не тільки оптичне, а й тактильне. Автор згадує уже існуючі дослідні симулятори військових в США для навчання піхотинців та пілотів.

Екрани-шпалери. Це мені найбільше сподобалося. Замість шпалер можна буде клеїти екрани і створювати будь-яке зображення на стінах, навіть рухоме. Уже зараз є прототипи плівчастих екратів, в майбутньому екранами будуть стіни, вікна, двері, стеля.


Читання-думок. Керування розумними речами можна буде здійснювати навіть не словесно, а подумки.

Лінзи - екрани. Уже зараз ведуться розробки над окулярами та лінзами, які можуть слугувати для перегляду зображень. В результаті в комплексі з іншими засобами і поширенням інтернету вчителям в школам та викладачам прийдеться змінювати підходи до перевірки знань учнів та студентів. Їм прийдеться зосередитися на перевірці умінь думати та аргументувати. Учні запросто зможуть отримувати усе з інтернету непомітно від викладача/вчителя, безпосередньо під час контрольної, екзамену чи навіть під час спілкування з ним.

Люди-боги: До 2100 року завдяки тим же чіпам і безпровідному зв'язку та іншим технологіям, люди зможуть вести спосіб життя, що нагадуватиме життя богів на олімпі.

Можлива деградація. Кайку також піднімає цікаве питання, що буде коли замість купляти речі, люди створюватимуть усе потрібне у себе вдома за допомогою нових технологій, які оточуватимуть їх скрізь.  Людям не потрібно буде надто старатись для отримання певних речей і навіть гроші скоріш за все втратять сенс. Чи не деградує людство із зникненням мотивації до діяльності. На це питання так відповіді і не дано

Тож як я вже казав раджу читати всім. Цікаве, якісне і корисне чтиво. Я би  цю книгу ввів в шкільну програму.

Мічіо Кайку "Фізика майбутнього"

Як вивчити англійську мову і для чого вона технарям?

Вчиш англійську в школі, вчиш, а результат нульовий. Потім ідеш в університет там тебе знову нею мучать і все рівно як не говорив нею так і не говориш. Граматичні правила ніяк в голову не вдовбуються. Ніби і вчиш слова та матеріал занять і сяк-так домашні вправи виконуєш. Більш того якось пробуєш себе занурювати в англійську, якісь самовчителі почитувати, музику слухати, а все рівно не йде. Думаю ситуація знайома багатьом? Аналогічні проблеми були і в мене, поділюсь власним досвідом з підтягування англійської. Щоправда, я б не сказав, що я  нею вільно володію, але принаймні англомовні блоги, довідники та книжки, з допомогою лінгво, читати виходить доволі непогано і швидко.

Мотивація

Перше, що вам потрібно це усвідомити для чого вона вам. Звичайно можна багато говорити, що це найпоширеніша мова і важко буде за кордоном без неї, але це уже всі чули і це дійсно для всіх і особливо якось не стимулює. Цей стимул починає працювати лише після того як люди побувають за кордоном  і напряму наткнуться на мовний бар'єр. А ось реальний стимул, це те що без англійської вас неможливо рахувати професійним технарем. Особливо це стосується програмістів.  Хоча і схемотехнікам без англійської не обійтись.. В основному українською та російською наявна інформація для навчання елементарним, початковим речам. Зокрема, переважна більшість книг наявних російською мовою - це комерційні видання, які орієнтовані на широкий загал. А це передусім студенти. Доволі мало більш професійних видань. А вузькоспеціалізованих взагалі на пальцях можна перерахувати. Крім того ця література уже на початок виходу перекладу застаріла на кілька років. Сучасні ж інформаційні технології розвиваються доволі швидко і вам потрібно встигати за знаннями. Крім того багато речей залишаються неперекладеними, як то хелпи по мовах програмування, хелпи до програмних засобів і бібліотек мов програмування. А це все значить, що без англійської ви постійно натикатиметесь на значні труднощі з пошуком інформації, що сповільнятиме вашу роботу. а отже напряму впливатиме на рівень ваших доходів.

Як вчитися

Коли ви усвідомили, що англійська вам справді потрібна можна приступати.

1. Перш за все, якщо ви повний новачок знайдіть самовчитель, краще озвучений і ознайомтесь з правилами читання та вивчіть хоча б кілька десятків слів англійською. Щоправда в англійській мові велика частина слів читається поза правилами, але є стандартні буквосполучення, які переважно читається однаково як то -оо- читається у, чи -tion - читається шн і т.п. це спростить вам процес вивчення нових слів і читання літератури. Звичайно, що ви зразу всі правила не вивчите, але принаймні будете розуміти чому ряд слів читаються саме так.

2. Запишіться на курси англійської чи найміть репетитора.  Для чого вам курси? звичайно, якщо ви маєте значну силу волі  то можете навчатись самі. Але принаймні на початках вам потрібна людина, яка виправить вашу вимову і якось виправлятиме ваші помилки. Крім того як показує мій власний досвід, доволі важко заставити себе постійно займатись англійською. Тому краще якщо у ваш час буде організований таким чином, що ви не зможете ухилятися від заняття англійською мовою. А найкраще це зробити, якщо ви братимете заняття в когось. Щоправда репетитор це більш дорожчий варіант, курси все ж коштують дишевши. При чому при виборі курсів зверніть увагу на кількість людей в групі. Групи повинні бути невеликими близько десятка, максимум 15. Плюс зверніть увагу на відгуки про дані курси. Переважно хороші курси доволі популярні і розрекламовані, дозволяють самостійно вибрати собі викладача англійської та передбачають спілкування з native-спікером, а по простому з людьми для яких англійська рідна.

3. Зубріть слова. Незалежно від того чи ви займаєтесь самі чи ходити на курси чи репетитора. Поповнюйте постійно свій словниковий запас. Якщо ви ідете по якісь програмі, то вивчайте ті слова, які вам попадаються у вашому підручнику чи задають на курсах і навіть понад це. Чому слова важливі? Основна причина в тому, що без слів ви не зможете успішно освоювати граматичні правила. Ось чому я порадив спочатку набути елементарний словниковий запас, а тоді іти на курси англійської. Якщо ви не знаєте слів, при вивченні граматики ви витрачаєте розумові зусилля на згадування слів, а не на самій граматиці, не говорячи уже про говоріння англійською, де вам швидко треба згадувати слова і формувати правильним чином з них речення. Ось одна з причин того, чому в школі люди не роблять значних успіхів в англійській. Перед проступанням до заданих письмових вправ чи зубріння якогось тексту, спочатку бажано вивчити всі слова, а тоді приступати до самого завдання. І тут можу дати кілька порад із власного досвіду:

• заведіть словник для слів. Як його вести знають усі зі школи. Три колонки: слово, транскрипція, значення

• тренуйтесь в написанні. При вивченні слів із словника тренуйтесь в їхньому написанні пишучи багаторазово слово, при цьому повторюйте про себе його значення.  (В школі в середніх класах вам задавали таку вправу, але коли учні її роблять, то основною їх метою є написання кількох рядочків заради виконання завдання вчителя, а не вивчити ці слова). Завчили написання одного слова переходіть до іншого. Дійдете до п'ятого чи десятого слова спробуйте повернутись і закривши колонку зі словом, читаючи значення попробуйте згадати слово і його написання, напишіть. Далі переходьте до другого, якщо якесь не можете правильно написати, напишіть його ще декілька раз. Завчили перший десяток переходьте до наступного десятка. При цьому час від часу вертайтесь, повторюйте уже завчені слова. В результаті написання слів ввійде у вас в підсвідомість. На рахунок ефективності 25 кадру не знаю, але щодо якісного вивчення при написанні слів даю гарантію, перевірено на собі.

• заведіть карточки для слів. Коли вивчите написання слів, то слова все рівно потрібно повторювати, оскільки сьогодні ви їх пам'ятаєте, а завтра уже забули. На невеликих карточках з однієї сторони пишіть англійське слово з другої значення слова українською. Я, наприклад, розрізав канцелярські карточки для тимчасових записів пополам і писав на них. І аналогічно до вивчення написання перебирайте карточки починаючи з десятка і поступово збільшуючи їх додаючи слова. Дивитесь українська значення - говорите англійське слово і навпаки. Таким чином мені свого часу вдавалося за день вивчати близько 50-100 слів. Коли карточок стане забагато, виберіть ті які помиляєтесь і продовжуйте вчити. Ті що вивчили не викидайте, а раз на тиждень чи на два тижні повертайтесь і повторюйте їх. Дехто радить ще наклеїти карточки із назвою англійською на всі побутові речі і кожного дня повторяйте як називається та чи інша річ. Особисто я таким способом не користувався, але в цьому є свій сенс і чув що дієво.

 4. Занурюйтесь в англійську. Коли ви вже набрали певний словниковий запас, освоїли трішки граматику, то можна починати більш глибше занурення в англомовне середовище. Якщо ви ходите на курси, то вам таке середовище уже організували, але цього не достатньо. Вам передусім потрібна професійна лексика, тому починайте читати професійну літературу, хелпи. Поставте собі англомовні програми, дивіться фільми, які вам цікаві і слухайте музику. Корисним є здійснення перекладів з англійської.  Ви можете завести свій блог і виставляти там свої переклади цікавої інформації з англомовних сайтів, або ж перекладати статті з англійської на українську у Вікіпедії, які вам цікаві.

5. Знайдіть з ким можна б було поспілкуватися англійською.  Усне спілкування теж є важливою складовою вивчення англійської. Якщо ви розпочнете навчання на курсах, то там вам забезпечать певну розмовну практику. Крім того корисним є спілкування з іноземцями. Благо є інтернет і ви просто можете переписуватися з кимось у соцмережах, або спілкуватися вживу по скайпу.

Головне постійно працюйте і результат не забариться!